Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Літературний дайджест
«Збочено й інтимно»
Олександр Гаврош. Коньяк з дощем, К.: Факт, 2009, - 164 с.
Після того, як в «укрсучліті» з’явилися імена письменників-закарпатців, всі були напрочуд здивовані їхніми розбещено-еротичними «штуками». Саме тоді зі збірки «Фалічні знаки» почався поет Олександр Гаврош, який, щоправда, більш відомий читацькому загалу своїми драмами і дитячою повістю про розбійника Пинті. А проте починався він саме зі «скрипучого ліжка сусідки: Раз-два-три-чотири…»
Коли ж на літературних полицях у 80-х-90-х з’явилися перші відверті сповіді про змагання в ліжку і «фалосу струмінь» – і читач, і автор раділи з чуттєвої відкритості «тіла» тексту. Однак тут не можна не згадати, що перші еротичні вірші беруть витоки навіть не відтоді, а ще з українського фольклору – так званих сороміцьких віршів і пісень – «Чи я ж тобі не казала, чи не говорила: не ходи ж ти без штанів, бо зроблю Гаврила».
І тепер от, утамувавши «сексуальну» спрагу, читач уже почав відрізняти штучно мальовану порнографію і тонку еротику, але… Але порнографічні речі, за якими часто ховається НЕталант, не перестали виходити друком. І тому доволі цікаво, яка ж еротика у теперішнього Гавроша.
Під обкладинкою із зображеною жінкою з оголеними плечима і зацікавленим нею чоловіком, шість циклів («Фалічні знаки», «Тіло лучниці», «Ліжко надії», «Міста і кав’ярні», «Легка хвороба серця» й «Покрайні записи») і п’єса-притча на одну сцену «Вони йдуть». Перші три – «тілесна карта» жінки-сонця, жінки-дитини, жінки-повії, жінки-мишки і жінки-жабки, лучниці з «націленими в небо вістрями грудей» і чужої дружини.
Сіра мишка, сіра мишка На плечі моїм принишкла…
І тією мапою доріжками з родимок, груденяток і вигнутих ліній спини прогулюється, втягуючи «ніздрями» слів «і смак, і запах, і дотик, і подих… і сльози, і усміх – у кутику уст» ліричний герой. Трохи «злягань» із гострою метафорою, як «лезо твого язичка», і романтичною, як «метелик розкрилених уст», із самоіронічним порівнянням себе «голомозого» з динею, «розбещеним» рефреном – «ой, зроби мені, мила» – і пісенним мотивом оди «піднятим ніжкам»… Діалоги, занурені в своє єство, монологи, звернені до її тіла, побудовані за градацією почуттів і деградацією побудови строфи. Із кожним новим рядком – усе менше слів, і в кінці чи не кожної поезії Гавроша – яскрава крапка, як крик збудженого «Я»: «…Аж серце КРИВАВИТЬ».
Останні три цикли – то вже іронічні змагання ЇЇ і Його, «літні джази» сивого коханця, барокова образність і екзотичні церкви, жінки і молитви. Ці вірші вже ширші за розмахом – тут і мотив козацтва, і харалужні мечі, і пісенний зачин: «Ой сиділи мужі, / Пили мед без межі…»), і образ Поета, і філософське розуміння сенсу буття: «Бабко, а куди вони йдуть? / Вони знають…». І назвав я її зранку Вже не мишкою:
– Жабкою…
Так, кожна «сіроока мишка» під «розбещеним» пером поета перетворюється на «сіро-буро-зелену» жабку. І іноді від тієї еротичної відкритості стає збочено, а іншого разу – інтимно: «Не забувається тільки родимка /на твоїм / груденятку». Одне не дає спокою: чому у такому вирі тілесного екстазу, така прохолодно-міцна назва – «Коньяк з дощем». І щоб дізнатися, пригубіть того коньяку.
Ольга Мамона
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»