Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Літературний дайджест
Криваві старольвівські пригоди
Марек Краєвський. Голова мінотавра. Роман / Переклад з польської Божени Антоняк. — Львів: ЛА «Піраміда», 2009. — 310 с.
Старий добрий Львів… Справжній, тобто польський зі знанням німецької, місцями єврейський і лиш десь на низах та по неприємно-романтичних і небезпечних закапелках маргінально-батярський. Львів — єдиний, кому Краєвський відкрито зізнається у коханні, — постає смачним пирогом із розмаїттям інгредієнтів. Його шматок нам люб’язно підніс автор. Від німецької (не гіршої, аніж у Райху!) та вишуканої польської до по-аборигенному привабливої ґвари — такою є мовно-національна амплітуда роману. Місто гріхів, трепетного затишку і яскравої життєвої меланхолії, що чатує на тебе в кожнім місці й кроці. «Львів Краєвського» став уже чимсь на кшталт «Петербургу Достоєвського». Це не казкова середньовічна принада, а скоріше, всім знайомий Содом. 1937 рік. Зима, Новий Рік. Жахливе вбивство у Бреслау, сліди якого тягнуться до Львова. Комісар львівської поліції Едвард Попельський починає співпрацю зі своїм німецьким колегою, якого висилають у «країну варварів» до Лемберга. Їх поєднала т. зв. «справа Мінотавра», яка два роки тому шокувала всю Польщу. Двоє поважних чоловіків мають знайти таємничу «тварюку», що ґвалтує, вбиває й обгризає незайманих дівчат. Слідство триває не без проблем та пікантних деталей. Безперечно, у процесі з’являються нові трупи. Врешті, єдина дитина Попельського, донька Рита (до слова, незаймана), опиняється в небезпеці через невідомого шанувальника… Настрахалися, шановний Читачу? …Природного тла в романі не знайдеш. Є лише міське, соціальне середовище — стіни й будинки, транспорт, вулиці без дерев; світ звичок, слабкостей, зусиль, напружених взаємин і непорозумінь. Безсилля закону і його охоронців, взаємна залежність людей, «закинутість у Буття», як сказав би хтось із тих, кому до смаку пофілософствувати… Кольорова гамма тяжіє до сіро-темного діапазону, більш за те — сонячне світло навіть шкодить головному герою-епілептику. Літа й тепла також немає, лише холодна половина року. Відчувається й ґендерна дисгармонія. На першому плані чоловіки — активні, діяльні, грубуваті. Жінки пасивні (власне, жертви!), часом не надто розумні, в тіні «чоловічої історії». Надзвичайна увага до деталей, напруга кінохроніки, соковитість викладу (коли на тебе ледь не падає крапля зі свіжого оселедця під олією, що прямує від миски до рота) — все це створює неабиякий ефект присутності. Не уникає Краєвський автобіографізму: і польський комісар, і його німецький колега однаково, як і автор книжки, розуміються на класичній літературі, полюбляють латину й греку. У книзі навіть злочинці пишуть дисертації з математики, а вчителі латини розбещують цнотливих панянок. Герої Краєвського позбавлені рис ідеального; вони звичайні смертні зі своїми талантами й диявольськими збоченнями, шкідливими звичками й деякими моральними цінностями. «Життя» в усій своїй несвятій оголеності пробивається майже з-під кожної літери роману. Читач не знайде тут чіткого мірила Правди і Правильності, втіленого в певному образі. Проте, здається, автор — не повний релятивіст. Позірно моральність та ідеали чистоти (духовної та тілесної) майже відсутні чи відсунуті на манівці «правдою життя». Але хіба не починаєш їх цінувати після такої правди?
Вадим Арістов
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»