Електронна бібліотека/Поезія

Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Завантажити

залишається кілька годин до порожнечі

але спочатку переломлю хліб і роздам голубам

нехай ці апостоли рознесуть звістку

і я зовсім не вірю що хтось із них зрадить

бо голуби щирі коли підійшовши воркочуть

і щирі коли торкаються голівками моїх долонь

їм не потрібно жодних чудесних перетворень

і навіть коли самотність перетворює воду на горілку

вони уважно дивляться своїм пильним оком

а потім повертають голівки і дивляться знову

наче не вірять тóму що бачать і не вірять тóму

що брами міста можуть впустити і випустити

що брами душі можуть впустити і випустити

що брами очей можуть впустити і випустити

що брами слів можуть впустити і випустити

що брами тіла можуть впустити і випустити

що брами серця можуть впустити і випустити

того хто приїхав не проповідувати а прийняти

любов у котру вірив так як узагалі можна вірувати

пригадуєш якось ми удвох прийшли до синагоги

нас тоді не впустили чи то охоронці чи то торговці

бо запитали хто ми є і чи ми є “їхні”

я тоді ще пожартував що церков багато а Бог один

але що робити коли жінок багато а ти одна

бо жінка це не синагога і обрізаних не шукає

але сьогодні я стою пред тобою як синагогою

розуміючи що торговця із тебе я не вижену

для цього потрібно бути Назореєм

а я лише земний чоловік і нестиму свій земний хрест

яким не порятую жодне людство проте вірю

що можливо порятую кілька загублених людей

котрі стоячи на межі прірви цього не робитимуть

хоча б тому що дочитавши тут нашу із тобою долю

зрозуміють що мені так само було погано і гірше

але я вистояв бо ще не дійшов до кінця дороги

тієї дороги де не кров віри і де не карма на наших дітях

це дорóга душі що летітиме понад усі порожнечі

і твоя душа за моєю не шукатиме звідти втечі

 

2010



Партнери