Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Re:цензії
Заручник Галичини…
Іван Ципердюк – це хтось пов’язаний із міфічними 90-ми. Хто саме? Важко сказати. Швидше якась Метафора. Якась надія. Молодеча романтика. Впевненість, що все буде добре. Словом, те, що не відбулося як реальність…
Так само і з Іваном. Його творчість так і залишилася «Химерами» 90-х, а «новодеґенератівський» контекст з постаттю Ципердюка взагалі не в’яжеться. Бо сьогодні це солідний галицький пан , який кращі роки свого життя поклав, аби добитися належного становиська матеріального. Якою ціною і як це вдалося Іванові, про це скажуть пізніше. Якщо його постать ще викликатиме літературний інтерес…
Ципердюкова поезія в прозі (збірочки «Химери», «Переселення квітня») привертала увагу саме отим непідробним і щирим романтизмом. Надією, що цей автор виросте у Майстра…
Одначе, після 1996 року Ципердюк «випав» із літпроцесу, хоча завдяки заангажованости в літгурт «Нова деґенерація» виринав у різних антологіях і навіть «Історії літератури».
Чи мав Ципердюк талант? Так. Талант заворожувати собою, особливо, коли Ципердюкові це було треба. Він і досі живе за принципом треба/не треба. «Хитрий галичанин», – охарактеризував колись його Ярослав Довган. Ципердюк – це справді свідчення того, що робить Галичина із талантами. Він – заручник матеріальної Галичини…
У новій книзі, а у ній власне, зібрано все, що має хоча би далекий натяк на літературу, Ципердюк розповідає про свого «найліпшого приятеля», який любить гуляти горами, коли там скресає сніг. Це є львівський літератор Ростислав Чопик (прізвище останнього не назване, але Ростислав – направду один із найяскравіших літературознавців свого покоління, з яким я колись учився). Ще є Тарас Прохасько («Місто без Тараса»). Ні Степана Процюка, ні Івана Андрусяка немає. Життя.
Чому про це говорю, бо книга, яку запропонували, є нічим іншим як Івановим спогадом про дитинство (дітьми ми є доти, поки віддані ідеям дитинства). Спогад про час, коли він був і міг дозволити собі бути собою. Се так важливо, навіть, для такого викінченого галичанина, яким є Іван Ципердюк.
Щодо літературности запропонованих есеїв, тут не йдеться про це. Хоча рівень самої розповіді є добротним. Ципердюк – природжений оповідач. Просто «Подорож крізь туман» – інтимний щоденник людини, яка згадує про часи, коли можна було бути сентиментальним, щирим і, моментами, безпосереднім.
Хоча не у всіх матеріялах книжки ці риси витримані. Є чисто «галицькі» фрази: я «дуже тішився» успіхами якогось літератора; я «захоплювався» життєвими вчинками ще когось там. Але є декілька непоганих, щемливих матеріялів: про Опанаса Заливаху, про Василя Кожелянка, про Юрка Покальчука, про Ярослава Довгана, про Марійку Микицей…
Я думаю, ця книга для багатьох буде гарним причинком для роздумів: про дитинство, про молодість, про втрати і прощання.
І тільки ті, які знають Івана Ципердюка, і були свідками його особистих метаморфоз, – із наївного хлопчини у «викінченого» галицького пана, – будуть перегортати книгу із відчуттям, мовби переглядають якийсь давній запилюжений сімейний альбом, де на старих чорно-білих світлинах зафіксувався образ друга дитинства, який, на жаль, виріс і про якого ми більше нічого не чули…
Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка», літературним конкурсом "Коронація слова" та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»