Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Re:цензії
Володимир Сапон: «Влітку читайте «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека або гуморески «з хутора Мозамбік» Євгена Дударя, а восени — щось серйозніше…»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читаєте?» відповідає письменник Володимир Сапон.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- В пору моєї юності, а це було ще за радянщини, я з нетерпінням чекав, коли листоноша нарешті вкине в мою поштову скриньку московський журнал «Новый мир», який тепер перетворився на ніщо. Нині з таким нетерпінням чекаю зустрічі із «Кур’єром Кривбасу». Він, вочевидь, є найкращим літературним журналом України. Навіть живий класик Роман Іваничук відсилає рукописи нових романів до Кривого Рога, а не публікує їх у рідному місті — у львівському журналі «Дзвін», де багато років завідував відділом прози. Читаю все, що виходить з під пера цього майстра — ще з тих часів, коли з’явилися його «Мальви», які відразу були ошельмовані провладною критикою. Відтак і найсвіжіші романи «Домороси» та «Торговиця», особливо останній, побудований на «непорушних традиціях та особливій ментальності мешканців» Коломиї, опубліковані, звісно, в «Кур’єрі Кривбасу», теж залишили щонайкращі враження: із глибоким психологізмом героїв, із заземленістю і водночас невигаданістю сюжетних колізій, із добірною мовою («головаті верби» — хто ще так скаже?). Либонь, зговорилися Степан Процюк з Івано-Франківська та Ярослав Мельник з литовського Вільнюса, що надрукували в журналі в сусідніх номерах повісті (перший — «Бийся головою до стіни», другий — «Телефонуй мені, говори зі мною») на одну вічну тему — потужну психоаналітику відносин синів і батьків. Зрештою, це вже помітила і молода поетка Анна Малігон. Вразила і міська повістинка Євгенії Кононенко «Альбіна».
Неквапливо читаю книжку Володимира Мельниченка «На славу нашої преславної України (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)». Ще в 2009 році вона була удостоєна Шевченківської премії. Це блискуча документальна публіцистика. Але я водночас по-доброму заздрю французам, адже в них був Андре Моруа, автор романізованих біографій «Прометей, або Життя Бальзака», «Олімпіо, або Життя Віктора Гюго», таких же книжок про Байрона, Жорж Санд, Тургенєва… Щось подібне про Сковороду написав Валерій Шевчук («Пізнаний і непізнаний сфінкс»). Але того вкрай мало. Де подібні речі, звісно, без нашарувань комуністичних штампів, про інших велетів нашої літератури? Зокрема, і про Шевченка, 200-річний ювілей якого будемо через два роки святкувати. Саме цьому ювілею присвячена книжка москвича Володимира Мельниченка. В Москві мешкає і Юрій Барабаш, автор талановитої монографії «Просторінь Шевченкового слова». А чим же зустрінуть ювілей власне українські письменники та науковці? Окрім ґрунтовної праці Івана Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість», на жаль, поки що не можемо чимось похвалитися.
- Як обираєте книжки для читання?
- В моїй бібліотеці немає масової літератури, натомість є унікальні видання. Такі, як колекція перших поетичних книжок, починаючи з «Нате!» Павла Мовчана і «Твоїм іменем» Станіслава Реп’яха, серія книжок (із 52 видань маю 47) зменшеного формату «Мудрість народна», що виходили у видавництві «Дніпро» у 1969-1991 роках… Але я не про те. Заходячи тепер в книжкову крамницю, бачу чимало книжок незнайомих авторів і в анотації ледь не кожної читаю: «відомий письменник». Кому ж вони відомі… Більше того, в одній регіональній газеті член Національної спілки письменників України Олексій Крачило величає свого старшого колегу Дмитра Головка «видатним» українським письменником. Гадаю, що такий епітет не до вподоби буде і шановному Дмитру Андрійовичу, адже видатним поетом називали самого Павла Тичину, його земляка-односельця.
І все нові книжки читаю, хоч згоджуюсь з моїм приятелем Гурамом Петріашвілі, що на одну нову треба прочитати три старі книжки. Відтак слідкую за тим, що з’явиться з ліри Ліни Костенко і Станіслава Вишенського, Дмитра Іванова та Василя Старуна, люблю Вінграновського, Талалая, Холодного… Тобто і традиційних поетів, і тих, що пишуть з «викрутасами». З сучасних прозаїків — оповідання Любові Пономаренко, у дитячій літературі — збірник казок, оповідань та повістей «Вогник далеко в степу» Григора Тютюнника з чудовими малюнками мого земляка Василя Євдокименка, маленьку повість «Вісім днів із життя Бурундука» Івана Андрусяка. Хочу знову знайти на полиці і перечитати Ґабріеля Маркеса «Сто років самотності» та оповідання Василя Шукшина у перекладах того ж Григора Тютюнника. Білоруських же авторів, зокрема, «Дике полювання короля Стаха» Уладзіміра Караткевіча та історичні оповідання його молодшого тезки Уладзіміра Арлова (першу його книжку «Дзень, калі ўпала страла» я купив у Мінську ще у 1989 році) читаю в оригіналі.
- Що можете порадити для читання іншим?
- В Оскара Уайльда є геніальна думка: «Радити людям, що читати, як правило, або безглуздо, або шкідливо — літературний смак не купується вченням, а дається від природи…». Але хай вибачить класик англійської літератури, пораджу: влітку, коли ви на дачі, читайте щось веселеньке, скажімо, «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека в прекрасному перекладі Степана Масляка чи гуморески «з хутора Мозамбік» нашого рідного Євгена Дударя. Коли ж настане осіння негода і надворі задощить, а в деревах гулятиме падолист, тоді сідайте біля каміна читайте щось серйозніше… Хай це буде чи «Хозарський словник» Мілорада Павича чи невеличкі новели з «Господніх комариків» Віталія Жежери. І, звісно, класику — українську, російську, французьку… Бог вам у поміч!
Додаткові матеріали
- Іван Семесюк: Можу порадити до читання епопею «Вежа блазнів» Анджея Сапковського
- Олександр Моцар: «Раджу всім не думати про серйозне, а, лежачи в гамаку, перечитати Тома Сойєра»
- Жанна Куява: «Нещодавно «проковтнула» пригодницьку новинку «Шляхом Колумба. Через Атлантику без їжі та води»
- Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову
- Володимир Германов: «Література, як і інше справжнє мистецтво, ніколи тебе не зрадить»
- Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
- Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
- Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
- Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
- Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
- Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
- Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
- Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
- Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
- Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
- Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
- Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
- Оксана Радушинська: Практично «запоєм» читаю майбутні дитячі бестселери
- Юля Стахівська: «Мій примхливий гід – настрій»
- Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
- Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
- Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
- Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
- Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
- Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
- Володимир Арєнєв: Книжки роблять людину мислячою, отже — вільною
- Світлана Ройз: «Я — не просто книжковий хробак, я книжковий пилосоc»
- Тетяна Лемешко: «Покладаюся на власну інтуїцію – серце підказує, що й коли прочитати»
- Віктор Марущенко: «Сучасній людині вдома досить мати Біблію, твори Шекспіра і Достоєвського»
- Сергій Цушко: «Буфонади в літературі не визнаю»
- Катерина Міщук: «Відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано…»
- Василь Карп´юк: «Часто повертаюся до улюблених авторів і завжди тішуся їхнім новим книгам»
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»