Re: цензії
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
- 20.01.2025|Олександра СалійПароль: Маньо
- 16.01.2025|Ігор ЧорнийБориславу не до сміху
- 09.01.2025|Богдан СмолякПодвижництво, задокументоване серцем
- 07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськВолодимир Полєк – жива енциклопедія
- 03.01.2025|Віктор ВербичОбітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
- 02.01.2025|Галина Максимів, письменницяПро вибір ким бути: ножицями чи папером
- 31.12.2024|Михайло ЖайворонМіж рядками незвіданих тиш
- 31.12.2024|Галина Максимів, письменницяПодорож, яка змінила світ на краще
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
Події
Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
Протягом кількох років Олег Кришталь активно дарує свої книги для українських осередків за кордоном та для бібліотек в Україні.
Як вам відомо, багато бібліотек були змушені позбутися російських книжок, і наразі на їхніх полицях відчувається дефіцит сучасних, свіжих україномовних видань. Олег Кришталь вже подарував понад 500 своїх книг для бібліотек по всій Україні, і ці книги стали важливим доповненням до книжкових фондів. Відгуки, які ми отримали, варіюються від філософських до гумористичних, і багато з них стали справжніми проявами вдячності за внесок у культурний розвиток. Також відбулися численні зустрічі з читачами через Zoom, на яких обговорювалися творчість Олега Кришталя та його книги. У цій рецензії ми пропонуємо найцікавіші та найкумедніші відгуки на його творчість, що надійшли від читачів, які мали можливість познайомитись із його творами.
Одним з основних аспектів, на який звертають увагу відгуки, є філософське вивчення поняття «буття». Водночас автор не просто оперує загальними філософськими категоріями, а прагне трансформувати їх у літературний досвід, що дозволяє читачеві співвіднести абстрактні концепти з власним досвідом. За допомогою сюрреалістичних образів, таких як пісня птахів, Кришталь створює універсальну метафору для дослідження щастя, яке є водночас недосяжним і реальним. Ця метафора посилює концепт «неоднозначності» в філософії екзистенціалізму, зокрема у контексті пошуків сенсу життя в умовах нестабільності й тимчасовості. Особливу увагу варто приділити рефлексії Кришталя над феноменом «життєвого кінця» в епілозі книги. Проблематика кінцівки, що знаходить своє відображення у ваганнях оповідача перед останньою крапкою, розкриває відчуття завершеності та незавершеності, які є невіддільною частиною людського існування. У цьому аспекті книга відсилає до метафізичних роздумів Мартіна Гайдеґґера про «буття до смерті», де кожен момент життя є водночас початком і кінцем, а кожен вибір – етапом у процесі формування ідентичності. У такому контексті Кришталь порушує питання про межі людського розуміння й сприйняття часу, намагаючись наблизити читача до прийняття невизначеності як невіддільної частини існування. Ще одним важливим аспектом є використання метафори «егоїстичної молекули», яка є не лише літературною фігурою, а й спробою візуалізувати дуалізм людської природи. Це звернення до молекулярної біології у філософському контексті дозволяє Кришталю здійснити перехід від макрокосмічної проблеми людської моралі до мікроскопічного рівня, де самозбереження і альтруїзм, індивідуальність і спільна ідентичність вступають у постійну взаємодію. Цей перехід вказує на прагнення автора до глибокого осмислення людської природи, зокрема, через вивчення взаємозв´язку між фізіологією та психологією, науковими знаннями та духовними пошуками.
Аніта Блауманіс, Латвія:
Наразі я навчаюся на філософському факультеті. Книгу Олега Кришталя «До співу пташок: приватна подорож до себе» я прочитала в електронному форматі в рамках підготовчого завдання для аналізу сучасного автора перед написанням магістерської роботи. Цю книгу мені порекомендував старший університетський колега, враховуючи її високу популярність у мережі. Після кількох роздумів і консультацій з професором я вирішила ознайомитися з текстом.
Спочатку мене зацікавив сам автор — нейрофізіолог і філософ, з яким я раніше не була знайома. Коли я почала читати, в моїй уяві виник образ "робочої студії автора". Уже на 27-й сторінці мене охопило відчуття прозріння: наче сам автор сидить всередині людського мозку і пише зсередини. Це враження підштовхнуло мене продовжити читання з ще більшим захопленням, і я почала обговорювати зміст та стиль книги з колегою й професором під час кави на кафедрі. Наші дискусії стосувалися не лише самого тексту, а й підходу до його аналізу.
Після прочитання я зрозуміла, що для повного осмислення книги мої думки стали більш структурованими. Проте, чесно кажучи, перше поверхневе прочитання виявилося недостатнім. Книга, немов «кликала мене», не хотіла відпускати. Дійшовши до середини, я «застрягла». Відчула необхідність звернутися до словника й провела два дні, занурюючись у роздуми. Моїй свідомості потрібно було «дозріти», аби глибше зрозуміти працю Кришталя. На цьому етапі завдання стало для мене не просто науковою роботою, а особистим викликом.
Спочатку зміст книги здавався надто складним, і мені було важко зрозуміти, що саме автор хоче донести. Мене охопило відчуття, що щоб зрозуміти праці Кришталя, потрібно спершу розібратися в його особистості. Це був мій особистий досвід. Я подивилась відеоінтерв´ю з Олегом Олександровичем, і лише після цього, натхнена новими розуміннями, повернулася до тексту втретє. Мені знадобилося три спроби й два місяці, щоб прочитати книгу до кінця. Кожного разу, повертаючись до неї, я відчувала, що знову «знаходжуся в мозку автора». Це був незабутній досвід — космічне розуміння інтелектуальних творінь Homo sapiens.
Отже, це один із найяскравіших відгуків. Опрацювавши усі листи за три роки, можемо підсумувати: Дослідження відгуків на книгу Олега Кришталя «До співу пташок: приватна подорож до себе» виявляє глибокі зв´язки між літературним текстом і філософськими концепціями екзистенціалізму, що сприймаються читачами з різних культурних і мовних контекстів. Аналіз відгуків на твір, що надійшли з різних країн (США, Німеччина, Італія та ін.), дозволяє здійснити наукове осмислення того, як Кришталь через свої роздуми ставить питання про свободу вибору, самопізнання та смисл існування. Книги доступні у бібліотеках України та українських осередках у світі.
Коментарі
Останні події
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові
- 11.01.2025|09:00«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»