Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Події
Інше світло танцюючої зірки…
Пам’яті Ніли Зборовської
24 серпня - в День незалежності України - пішла з життя Ніла Зборовська...
Вона ще живе у думках і спогадах друзів, недругів і знайомих. На сайті Інституту літератури у відділі української літератури ХХ століття ще згадана доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Зборовська Ніла Вікторівна. Вона ще є... І її вже немає.
Ми не були близькими подругами. Не спілкувалися часто і подовгу. Не ділилися переживаннями і секретами. Але її смерть для мене - як і для тих багатьох людей, котрі знали Нілу Вікторівну (для більшості - просто Нілу), - стала болісним ударом. Нестерпним нагадуванням про тлінність і крихкість. «Що є людина? - Лише тіні сон», - писав давньогрецький поет Піндар.
Уперше я зустріла Нілу Зборовську 1995 року. У Черкаському університеті проводили наукову конференцію, присвячену 100-річчю від дня народження Тодося Осьмачки. Актовий зал був заповнений студентами. Попереду сиділи учасники. Почалася офіційна частина - виступи, промови... Ми ще чекали гостей, які затрималися у дорозі.
Раптом двері відчинилися. До зали зайшла молода жінка у довгій чорній сукні і черевичках на високих каблуках. Елегантна. Спокійна. Впевнена. Чорняве волосся задерикувато звисало на лоб. Я запитала колегу: «Хто це?» - і у відповідь почула: «Ніла... Ніла Зборовська. Літературознавець з Інституту літератури. І - до речі - наша землячка, з Черкащини». На той час я вже прочитала книгу «„Танцююча зірка" Тодося Осьмачки», тож з цікавістю дивилася на гостю. Через деякий час її запросили до виступу. Пригадую перше враження - зацікавлення, змішане із захопленим здивуванням.
Ніла Зборовська уміла привертати до себе увагу. У будь-якій компанії вона завжди опинялася у центрі. На тлі одноманітних сухуватих розмірковувань виступ Ніли Зборовської вражав емоційністю, експресією, сміливістю думки. Після того я навчалася в аспірантурі Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України - тож ми не раз зустрічалися на засіданнях відділу української літератури ХХ століття. Та і сама Ніла Вікторівна неодноразово навідувалася до Черкас на різні наукові зібрання.
І от - її більше немає. Кожна смерть відбирає в оточуючих часточку серця. Кожна смерть - це назавше втрачений неповторний мікрокосм, який більше ніколи не відродиться саме в такій комбінації особистісних рис.
Ким була Ніла Зборовська? В інтернеті з нагоди смерті тиражується сухе холодне кліше: «Автор численних статей, есеїв, романів, досліджень: «„Танцююча зірка" Тодося Осьмачки» (1996), «Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків» (1999), «Моя Леся Українка. Есей» (2001), «Психоаналіз і літературознавство» (2005), «Код української літератури» (2006) та ін.». Кілька романів і монографій, кілька сотень статей та есеїв... І все? У скількох серцях і душах вона залишила часточку себе? Своєї посмішки. Своїх думок... Свого запалу... Вона ще є... І її вже немає.
Доробок Ніли Зборовської - нова і для багатьох ще малозрозуміла віха у постколоніальному українському літературознавстві. Її ім´я асоціюється з рішучим руйнуванням канонів соцреалізму, вульгарно-соціологічної критики, колоніалізму. Вона однією з перших сміливо і безкомпромісно запроваджувала на теренах українського літературознавства елементи нових методологій - феміністичної критики, а найперше - літературознавчого психоаналізу. В одному з інтерв´ю, відбиваючись від банального запитання, Ніла Зборовська зауважила: «Я знаю, що у нас в роду є така властивість - ходити по межі, чути голос несвідомого... До речі, саме це й привело мене у психоаналіз: мені треба було пояснити з наукового погляду, передусім собі, що відбувається з психікою на межі...»
Для тих, хто захоче зрозуміти феномен Ніли Зборовської, це ключова фраза. Концепт. «Ходити по межі»... Торувати нові стежки. Епатувати. Непокоїти. Дратувати. Кожна її нова книжка ставала детонатором дискусій. Хтось захоплювався її оригінальними поглядами. Хтось був готовий сперечатися до безтями. Але байдужих не було. Хоч, з іншого боку, її теж вбивала тягуча малоросійська яловість, недовірливість і байдужість. Цього мала найбільше...
Ніла Зборовська сміливо і беззастережно переосмислювала стереотипні оцінки української класики, уважно і ретельно фіксувала все нове і цікаве, що з´являлося у сучасному літпроцесі. Вона твердила, що «найбільше щастя в соціумі: вчити шукати істину». Намагалася підпорядкувати цьому і свою викладацьку діяльність.
Коли мені потрапила до рук книга «На карнавалі мертвих поцілунків», я здивувалася: під однією обкладинкою - літературознавче дослідження і художній твір. Літературознавець ставала письменницею, письменниця могла легко одягнути літературознавчу маску. Але це не була карнавальна гра. Її повість вражала архетипною жіночністю. Може, вона не була художньо відшліфованою. Принаймні, мені цей межово відвертий, аж до надриву, твір імпонував більше, ніж книжки окремих сучасних розтиражованих «працівників пера». Бо Ніла Зборовська писала не з обов´язку і не для заробітку, а тому, що відчувала таку внутрішню потребу. Писала для себе і близьких - так само щиро і відверто, як і жила.
Вона була Особистістю. Людиною, в якій тісно переплелися талант, дослідницький неспокій і жіночий шарм. Вона мала непідробну харизму, якою зачаровувала довколишніх...
Тепер її більше немає... Ми ще не усвідомили порожнечі після цієї втрати... Ще не відчули трагізму Нілиної неприсутності. Залишається сподіватися на інше, безплотне світло, від залишеної спадщини Ніли Зборовської - танцюючої зірки нашої літератури.
Земля пухом Вам, Ніло... Вічная пам´ять...
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»