Електронна бібліотека/Поезія

де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Завантажити

місто пливе наді мною

пачками синіх хмар із заводських димарень

відштовхуючись наче веслами берега

похмурих риштовань залізобетону і пластику

місто дихає товстелезними

мов гаванські сигари трубами

виходячи кожним недоладним словом

ніби перед образом дівчини на першому побаченні

й розтікаючись венами каналізацій доносить

у кожну домівку мов у спустошене пригноблене серце

кров із теплоцентралей напоюючи спраглі

ребра батарей млосним роз’їдженми теплом

під решетом котрих можна кохатись і можна не кохатись

гріти потовчені відморожені спини

ловити чорні клубуки хмар заманюючи

котрусь необачно відсталу від гурту

у маленький чотирикутник кватирки

підливати квіти що ростуть попід вікнами

звільняючись поволі від їдкого жовтого раба природи

уставати і просто йти виплигнувши крізь розпанахані вітрила вікон

небоячись відморозити крихкі волокна легень

вийти назовні ніби пара із труб енергоценталей

ніби тепла затишна хмарка із товстелезної гаванської сигари



Партнери