Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Re:цензії
Тіні забутої Європи...
Олександр Гаврош. Точка перетину. – К.: Грані-Т, 2009. – 168 с. (Серія «De profundis»)
Виходить на те, що в Закарпатті появився ще один незлецький літератор. Олександр Гаврош. Журналіст, піїт, публіцист, автор пригодницьких книг (зокрема про розбійника Пинту та закарпатського силача на прізвисько Кротон), драматург... Так його багато в різних жанрах на таку маленьку українську літературу. Але добре, що є. У цьому переконуюсь, читаючи його публіцистику, видану київським видавництвом «Грані-Т» під назвою «Точка перетину».
Тепер про книжку. Її змістове наповнення розкриває Олександр Гаврош у вступі, названим автором «Одна з можливих Україн», з якого стає ясно, що всі нариси присвячені Закарпаттю, зокрема національним меншинам, які довгі роки-століття живуть на Закарпатті: «Писалися ці есеї протягом останніх п’яти років. Більшість із них друкувалися в «Україні молодій», де автор працює власкором у Закарпатській області. Фото зроблені ним під час подорожей у місця компактного проживання національних меншин краю».
Композиційний та ідеологічний «заспів» книги поданий вже у першому нарисі (автор називає їх есеями) «Євробрама»: «Чи можна уявити собі Масариківську республіку без Підкарпатської Русі? Історію Польщі без Галичини? Угорську національно-визвольну боротьбу без Мукачівського замку?
Тисячами ниток Центральна Європа зшита докупи. І розгризати їх зубами не варто. Адже за Пшемишлем, Собранцями, Загонню чи Сігетом-Мармаціей – не океан, а така ж пісна земля-червениця. І люди такі ж – із жилавими руками й засмаглими обличчями.
І кордони з’ явилися тут лише десятки років тому. А до того протягом тисячоліття тут жилося, торгувалося й кохалося без жодних перепон. Бо це була територія ґотичних шпилів, бородатих батюшок, босих селянок та пейсатих корчмарів, а ще – всеможливих мов, діалектів та вірувань.
Одне слово, Європа. Європа, яка тепер тікає сама від себе. Бо бідні родичі завжди обтяжують. Але якщо під твоїми воротами ходять невдоволені, рано чи пізно чекай пожежі».
А щодо змісту – се треба читати. Написано легко (всіх 12 нарисів, зі вступом, який я вже називав, і висновками під назвою «Запах коров’ячих пляцків»), доступно, з симпатією до тих народів, звичаї і побут яких автор описує (угорці, румуни, німці, словаки, чехи, волохи, бойки, жиди, роми)...
Інколи шкода, що подібної книги не написали москалі, поляки, жиди, румуни, угорці etc... Не написали про українську національну меншину в їхніх країнах. Бо так зрозумів із книги, що цим нацменшинам Закарпаття не так вже й погано живеться на «нашій не своїй землі». Але живуть замкнуто, бояться асиміляції, майже не знають (або погано знають) українську, більше орієнтуються на російську, угорську, румунську мови. Рідко ідуть на контакт з українцями. А все пояснюється просто, – Україна й досі не сприймається в Європі як серйозний і авторитетний партнер (не кажу вже про здорову аґресивність). Це й приводить до того, що українська нацменшина у Словаччині все частіше записується словаками, бо «бути українцем стало невигідно» [«Місто (не)нашої пам’яті»].
Щодо їхньої долі – відірваности від своєї землі, що сталася внаслідок поділу кордонів після Першої і Другої світової воєн, – тут можна поспівчувати усім, в тому числі й українцям, які постійно ставали жертвами політичних експериментів сильних і аґресивних націй. Ці експерименти й досі не завершені, а тому годі передбачити, якою складеться геополітична ситуація в Європі років через ... надцять. І можливо, має рацію Олександр Гаврош, роблячи сумний висновок, що при теперішньому ставленні до проблем українства своєю державою, ми маємо реальні шанси перетворитися в рідній землі на нацменшину. Ось тільки так комфортно, попри всі перевитрати такого життя, як це є нацменшинам Закарпаття, нам вже не буде...
Ця книга у мене навіює сум. Сум від того, що так добре ми розуміємо всі проблеми національного життя і співжиття, але нічого чи майже нічого не робимо, аби їх змінювати, і змінювати у кращий бік. І тоді висновок Олександра Гавроша сприймаєш не як елегійно-споглядальний, а як пророчо-апокаліптичний: « Усе міняється в цьому світі. І водночас – не міняється нічого. Ті ж корівчини при заході сонця, те ж дзюрчання паруючого молока в оцинковані відра, ті ж лайки з матюками, ті ж дві третини патріархального сільського Закарпаття...»
Додаткові матеріали
- Гаврош Олександр
- Олександр Гаврош про розбійників, страхи та потребу бути вільним
- «Збочено й інтимно»
- Галина Вдовиченко: Діти виросли — і в мене почали народжуватися книжки
- Культура поза штампами
- Тричі славний обман
- Олександр Гаврош. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»
- Олександр Гаврош. «Коньяк з дощем»
- Олександр Гаврош. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»
- Гаврош Олександр. «Точка перетину»
- Подорожні есеї Олександра Гавроша
- Оголошено імена переможців конкурсу «Золотий лелека»
- «Видавництво Старого Лева» оголошує конкурс рукописів
- Письменники Олександр Гаврош та Степан Процюк популяризують українську есеїстику
- Олександр Гаврош: «Найцікавіший твір будь-якого письменника – його власне життя»
- Закарпатський «Дебют-2009» отримали Ірина Мадрига та Інна Мочарник
- В Ужгороді презентують «Аналіз крові» Степана Процюка та «Точку перетину» Олександра Гавроша
- Львівський форум видавців у персонах. ФОТО
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»