Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Re:цензії

22.04.2024|08:22|Ігор Чорний

Розтікаючись мислію по древу

Петро Кралюк, Олександр Красовицький. Смерть у Берестові: детектив з часів Київської Русі: цикл «Розвідки книжника Симеона». Харків : Фоліо, 2024. 351 с.

Розглядаючи роман авторського тандему П. Кралюка та О. Красовицького «Смерть у Берестові», яким вони відкрили цикл детективів з часів Київської Русі «Розвідки книжника Симеона», треба зразу зауважити, що це не зовсім ретродетектив. Вірніше, не той історичний детектив, до якого ми звикли, читаючи твори Р. ван Гуліка про суддю Ді або ж романи А. Кокотюхи про адвоката Клима Кошового чи В. Добрянського про капітана Жеграя. Ні, перед нами скоріше роман-реконструкція, у якому автори намагаються прояснити низку реальних історичних загадок. На кшталт таємниці смерті князя Володимира Святославича, якому й присвячено «Смерть у Берестові». 

Сама ця подія описана практично на останніх сторінках твору. А до того ми занурюємось у світ давніх русичів, дізнаючись про початок їхньої державності, «хто в Києві почав першим княжити» і як зміцнювалася з роками земля наша. В принципі, те, про що «згадує» у своїх екзерцисах головний герой циклу Симеон на шляху до «матері городів руських» Києва, загальновідоме. Це вільний виклад «Літопису Руського» з додаванням виписок з творів тогочасних зарубіжних, передусім візантійських хроністів. Більш досвідчені читачі знайдуть розсипані тут і там натяки, розгадки деяких таємниць, авторські трактування давноминулих подій, іронічні жарти авторів (на кшталт творів молодого Сократа, які збереглись до описуваних часів). Але пересічний читач просто отримає популярний курс вітчизняної історії. При цьому за майже дві третини оповіді практично нічого не відбувається з сюжетом і самим головним героєм. Ну, подорожує він собі «з греків у варяги» й по всьому.

Лише з прибуттям Симеона до Києва починається стрімкий рух сюжету, за яким майже не встигаєш поспіти. З’являється багато нових персонажів, серед яких і могутні історичні постаті, серед яких першим є князь Володимир Святий. Ну, який він «святий» автори показують, описуючи життя в княжому селі Берестові, де все буквально пронизане духом любощів і кохання. Щоправда, старий гульвіса вже не той. Він майже готовий «сісти в смертні сани» і постати перед Всевишнім, щоб нести відповідь за все скоєне під час свого не такого вже й тривалого життя. А от Симеон і його слуга Руян таки беруть участь у бенкеті плоті. В романі постає любовно-сентиментальна лінія, яка, сподіваємось, матиме продовження в подальших частинах циклу. Автори вводять і детективну інтригу – вбивство, яке по гарячих слідах і розкриває Симеон. На цьому книга й закінчується.

Але, як нам видалось, головними героями циклу будуть не хреститель Русі й навіть не приїжджий з греків книжник, а князі Святополк (майбутній Окаянний) і Ярослав (нині відомий як Мудрий). Саме їхній двобій з багатьма кривавими жертвами (смерть братів Бориса й Гліба тощо), результатом якого стане Вибір Руссю свого подальшого магістрального шляху, й стане стрижнем сюжету наступних частин циклу. 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери