Re:цензії

28.06.2024|18:52|Сергій Постоловський

«Анатомія ненависті. Путін і Україна» Сергія Руденка. Книга для тих, хто хоче не тільки знати, але й зрозуміти

Свого часу Бенджамін Франклін сказав, що «велика імперія, як і великий пиріг, починає кришитися з країв». Говорячи це, видатний американець мав на увазі дійсно великі імперії. І ми не говоримо наразі про розміри. 

Мова йде про воєнну міць та силу, культуру, й економіку, інновації й технології і те нове, що імперія може дати світу, залишити щось дійсно значуще наступним поколінням.

Так, імперія Наполеона дала Цивільний кодекс (Кодекс Наполеона), систематизацію бюрократичного апарату, нову ефективну систему оподаткування.

Британській імперії світ має завдячувати за прецедентне право, ефективні інститути державного управління, культуру і мову.

А ось коли ми говоримо про Росію як імперію, постає цілком логічне питання: що дала світові ця так звана імперія? І ретельний аналіз історичного розвитку Росії дає підстави стверджувати, що окрім війн, загарбань, смертей, позбавлень, заслань, зруйнованих доль, крадіжок, грабежу та відвертого мародерства Росія не дала світові абсолютно нічого.

Книга Сергія Руденка «Анатомія ненависті. Путін і Україна» - яскраве підтвердження саме такому висновку.

«…Це країна-парія, країна-ізгой, країна, яка тримає весь світ у напрузі і яка через ті злочини, які вона вчинила вже, не має права на дальше існування», - говорить нам автор.

Сергій Руденко прослідковує усю незалежну історію України крізь призму наших відносин з Росією та сприйняття росіянами нашої держави і нашого народу. Як справедливо зазначає автор, якщо «і перший президент РФ, і перший керівник російського уряду були людьми, у яких ще зберігалися якісь сентименти до українців», то «Путін – холоднокровний вбивця, який лише прикривається вигаданою історією для виправдання своїх злочинів проти України».

«Анатомію ненависті» варто читати усім, хто хоче не тільки знати, але й зрозуміти минуле та сучасне, аби правильно конструювати та позиціонувати власне майбутнє. В першу чергу, ми говоримо про молоді покоління українців. Молодь, яка народилась вже за часів незалежності і ніколи не знала, що таке СРСР, просто зобов’язана зрозуміти, що сьогоднішня війна – це екзистенційна війна, у якій не може бути половинчастих результатів. Або переможемо ми, і тоді світ має шанс здихатися божевільних й убогих садистів, які правлять Росією. Або ж переможе Росія і тоді світові варто готуватися до значно більшої війни.

Крім того, я б дуже радив прочитати цю книгу іноземцям, які називають себе нашими партнерами, проте не мають рішення щодо Путіна й, відповідно, політичної волі раз і назавжди покарати кремлівського диктатора.

Захід, і не тільки він один, має усвідомити, що, як влучно зазначає Сергій Руденко«експорт страху й дезінформації, які генерують ідеологи Путіна, був і залишається улюбленим заняттям Росії». А тому, щоб перемогти Путіна, потрібно перемогти власний страх перед ним. Україна це зробила. Черга тепер за усі цивілізованим світом, який продовжує вірити у ядерний шантаж Росії та інші вигадки й загрози, які продукує Кремль.

Сергій Руденко пише, що інтервенція Росії до України стала апогеєм політичної кар’єри Путіна. Але водночас, саме широкомасштабне вторгнення Кремля на наші землі перетворилось на найбільше фіаско Путіна, яке розвінчало численні міфи про силу й міць Росії. Візьмемо, хоча б, до прикладу казку про «другу армію світу». На третьому році війни так звана «друга армія світу» не змогла взяти жодного обласного центру України. Та й взагалі, жодного населеного пункту, тому що усе, що вона завоювала – вона просто знищила, стерла з лиця землі села, селища та містечка України, забравши у сотень тисяч українців їхні домівки та вкравши звичне, мирне життя.

Загроза Росії полягає не тільки в її здатності вбивати та знищувати за допомогою зброї. «Мова, віра, література, музика були й залишаються улюбленими інструментами Москви для дестабілізації в Україні», - справедливо пише Сергій Руденко.

А тому українцям варто зрозуміти просту істину. Усе, що має присмак російського, становить загрозу для кожного з нас. Ми мусимо усвідомити, що проблема не тільки у Путіну. Проблема в Росії – хижій, затурканій, заздрісній, жорстокій країні, яка прагне смерті для інших, виправдовуючи свою агресивність бутафорними, вигаданими загрозами для неї самої.

Називаючи себе великою імперією, Росія не є такою. Росія – це абсолютна деградована країна, яка, на жаль, має величезну територію та ресурси. Проте, згадаймо, що назавжди зникли і Римська імперія, і Візантійська, і Османська, і Австро-Угорська, і Німецька.

Тому рано чи пізно зникне і нова імперія Путіна, яку йому вдалося збудувати виключно у його хворій уяві, але аж ніяк не на землі.     



Додаткові матеріали

Анатомія ненависті, спадок на кістках, полювання на відьом – 5 книг про те, чому "вони" діють так, а не інакше
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери