Re: цензії

03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань

Інфотека - письменники

Ґабор Василь

Уродженець Срібної землі, львів’янин Василь Ґабор добре знаний в Україні як ориґінальний новеліст та упорядник широковідомих антологій, які реалізовує у видавничому проекті сучасної літератури «Приватна колекція» у львівській літературній аґенції «Піраміда».

Народився 10 грудня 1959 р. на Закарпатті у с. Олександрівка (раніше — Шандрово), що на Хустщині. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1986). Працював у львівських газетах та історико-краєзнавчому журналі «Літопис Червоної Калини». Нині — завідувач відділу досліджень іншомовної періодики Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Кандидат філологічних наук. Член Асоціації українських письменників (1997). Лауреат премій імені родини Куриласів за краще інтерв’ю про підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1994) та літературної імені Лесі і Петра Ковалевих (2006).

Василь Ґабор — автор книжки новел «Книга екзотичних снів та реальних подій» (1999, 2003), один з авторів видання «Четверо за столом: Антологія чотирьох приятелів» (2004), ряду історико-бібліографічних та літературознавчих досліджень.

Василь пише мало, в останній раз його нові твори були опубліковані 2004 р. в антології «Четверо за столом», що дало підстави критику Володимирові Даниленку так схарактеризувати свого літературного побратима: «Існують письменники, які перестають писати, досягнувши найвищої майстерності. Така причина мовчання й Василя Ґабора, який відійшов від творчості в зеніті своїх можливостей. Після того, як Василь написав «Оду новелі» і «Новелу людського смутку», він замовк. Його мовчання — це мовчання Будди, що з висоти усвідомлення вичерпаності можливостей форми безпристрасно споглядає на метушню тих, хто ще намагається знайти маленьку шпаринку, яку не догледіли великі майстри слова».

Окремі новели Василя Ґабора перекладені англійською, німецькою, сербською, словацькою, хорватською, чеською та японською мовами.



Партнери