Re: цензії

07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»

Інфотека - письменники

Гриценко Микола

Народився 9 травня 1962 року в селі Тимченки Недригайлівського району Сумської області.

Після закінчення Козелянської середньої школи вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Отримав фах телевізійного журналіста.

Служив у лавах Радянської Армії. У складі військових підрозділів  у 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Працював у Сумському облтелерадіокомітеті.  При створенні головної редакції телебачення в 1987 році, став  першим головним редактором  телебачення Сумського  облтелерадіокомітету.  Автор і ведучий багатьох циклів  популярних  телепрограм на  Cумському  телебаченні   в 1987 – 1995 роках.

В 1995 році призначений представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області.  Брав безпосередню участь в розробці та реалізації концепції розвитку телерадіомовного простору Сумської області.

В 1998 році  Микола Гриценко був ініціатором створення в Сумах  обласного громадського об’єднання  «Мистецький центр «Собор», голова правління центру з 1998 року. Мистецький центр «Собор» став  консолідуючою організацією  митців краю, представників різних громадських осередків.

З 2000  року живе й працює в Києві. Був керівником прес-служби Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, головним редактором журналу «Вісник Національної ради  України з питань телебачення і радіомовлення».

Член ради громадської організації «Сумське земляцтво в м. Києві», головний редактор альманаху Сумського земляцтва «Земляки». Голова  Недригайлівського  регіонального земляцтва.

Член Національних спілок журналістів та письменників України, автор книг прози та поезії: «Довго кувати зозулі» (1993), «Білий налив» (1994), «Самар» (1998), «Книжка» (2000), «Голоси на вітрі» (2004) Автор  тексту гімну міста Сум, низки  популярних пісень «Сумська мелодія», «Дві долі», «Юності пора» та інших.

Лауреат Всеукраїнських  літературних премій імені Леоніда  Глібова, Олександра Олеся, Івана Кошелівця та Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».



Партнери