Re: цензії

Залишатись живим
29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою
27.01.2025|Марія Назар, м.Тернопіль
Ключик до трансформації сердець
Моя калинова сопілка...
23.01.2025|Ігор Чорний
Жертва не винна
20.01.2025|Олександра Салій
Пароль: Маньо
16.01.2025|Ігор Чорний
Бориславу не до сміху
09.01.2025|Богдан Смоляк
Подвижництво, задокументоване серцем
07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»

Re:цензії

29.01.2025|00:47|Ігор Зіньчук

Прийняти себе, аби стати сильнішою

Оксана Радушинська. Метелики в крижаних панцирах – К.: Знання, 2024. – 173 с.

 

Прийняти себе, аби стати сильнішою хоче Ярина, головна героїня нової повісті Оксани Радушинської «Метелики в крижаних панцирах». В центрі сюжету непроста життєва історія дівчинки – підлітки, що пересувається в кріслі колісному після автокатастрофи, в якій втратила батьків, тепер про дівчинку піклуються її тітка Наталя та дядько Павло... От все найцікавіше й розповів, подумає читач, коли прочитає ці рядки...Проте, це лише подієва основа твору насправді все значно складніше, ніж здається спочатку.

Письменниця дуже глибоко, правдиво передає, відчуття людини з інвалідністю, що пересувається в кріслі колісному, це відчуття «інакшості», коли, несамохіть порівнюєш власне життя і людей, які оточують тебе в суспільстві, усі вони можуть ходити, танцювати, бігати у футбол, але здебільшого не цінують можливостей, які мають від Бога, природи, Всесвіту, можна назвати це, як завгодно, але суть залишиться.

Ярина не хоче, щоб її жаліли, вона мужньо витримує не лише біль фізичний після процедур у лікарнях, але й біль душевний, коли за своєю спиною чує: «...Це ж ви тут будете навчати каліку танців! Ото сміху буде! Бажаю успіху!» – заверещала Карина...»

В образі Карини показано жорстокість, байдужість підлітків до своїх однолітків, які волею обставин чи випадку змушені жити у стані інвалідності. Натомість Артем Кожедуб сприймає Ярину, як звичайну дівчину і для нього абсолютно звично тримати ручки крісла колісного і допомогти Ярині доїхати додому після прогулянки.

Дівчина сильна духом, цілеспрямована, знає чого хоче, має свою мрію, але чи вдасться їй довести навколишнім та собі, що найважливіше – людська гідність, неповторність, унікальність кожної людини.

 Важливість прийняття у суспільстві людини з інвалідністю, цінність взаєморозуміння, довірливі стосунки у сім`ї, біль втрати близьких, необхідність інклюзивного суспільства для створення однакових для усіх людей умов, що дають змогу розкрити талант, реалізувати свій потенціал, мати для цього рівні можливості, незалежно від стану здоров`я чи соціального статусу: перше кохання, сила дружби, важливість підтримки у сім`ї – ось головні теми повісті. 

«Метелики в крижаних панцирах» - дуже цікава книга про теперішніх підлітків, що живуть і діють у сучасному світі, прагнуть знайти себе, втілити свої бажання, мрії, стикаються з власними страхами, комплексами, проблемами, нерозумінням з боку дорослих, які часто забули, що вони колись також були підлітками. 

Вважаю, що цю книгу варто прочитати усім, незалежно від віку, статі, соціального статусу. Батькам книга допоможе краще розуміти свого сина доньку, цікавитися їх інтересами; юнакам, дівчатам підліткам – щоб розуміти цінність справжньої дружби, мати свою життєву позицію, думку, вміти відстоювати її у найскладніших життєвих обставинах, не піддаватися негативному впливу з боку друзів-ровесників.

Людям з інвалідністю варто звернути увагу на цю книгу, щоб розуміти свою унікальність, неповторність для світу. Прочитавши текст, розумієш, що можливості та шанси стати впевненішим в собі, удосконалювати свої здібності є завжди, варто лише не опускати рук, вірити в себе, вміти бачити свої сильні сторони, шукати власні шляхи, які можуть відкритися цілком несподівано, коли взагалі цього не чекаєш, а виходу зі скрутної ситуації чи то моральної, чи матеріальної, здається, вже немає.

Скажу більше, книгу необхідно прочитати, якщо ви зіткнулися з фізичною таабо психологічною проблемою, травмою, не знаєте, як прийняти себе у незвичному стані. 

Повість читатиметься доволі легко, навіть, якщо виникають  тривожні думки про майбутнє, хочете знайти внутрішні ресурси, сили, можливості, щоб жити далі, вірити у краще у найскладніших життєвих ситуаціях, з якими кожен з нас стикається щодня, незалежно від того, ви – доросла людина чи юнакдівчина - підліток.

Проблема інклюзивності суспільства, яку письменниця ставить на сторінках повісті є надзвичайно актуальною для України сьогодні, коли багато людей отримують інвалідність внаслідок кривавої війни з росією, що триває, адже багато воїнів-ветеранів повертаються з фронту з психологічними травмами ампутаціями кінцівок, іншими проблемами лише прагнуть повернутися до звичайного життя, знайти себе в нових обставинах... Пам`ятаймо, що саме завдяки мужності, жертовності цих людей у нас із вами з`являється шанс мати майбутнє.  

Авторка спонукає читачів до думки, що завдяки інклюзивності, суспільство, а отже й люди стають стійкішими перед викликами сьогодення, тому що єдність допомагає створювати умови, де кожен, незалежно від обставин зможе бути успішним і знайти себе. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  



Партнери